Головна || Історія

 

Назавизів

Як окремий населений пункт село Назавизів сформувалося більше як 250 років тому. Точної дати не встановлено. Проте існує декілька даних про заснування села. Так, одна із них повідомляє, що с.Назавизів було засновано в 1447 р. Проте, в історії міст і сіл УРСР (Івано-Франківська обл.) вказується, що перша згадка про село належить до 1479 р.

Початкове розташування села було на лівому березі річки Бистриці Надвірнянської (Чорної Бистріні) в перед гір?ї Українських Карпат. Громада відокремилася від м.Надвірна, яке розташоване на правому березі ріки.

Приблизно 1750 р. була велика повінь, яка залила ціле село. Половину хат в селі  було забрано   водою в т. ч. і церкву. Тому, громада вирішила перейти на правий берег ріки, про те селяни уцілілих будинків залишились. Та невдовзі знову була велика повінь, яка забрала й ту частину села. Громада залишилась без церкви, без хат, без землі. Вода залила все. Частина селян перейшла  на правий берег, а інші до сусідніх сіл.

Сучасне розташування села Назавизова - північний схід від м.Надвірна на правому березі річки Бистриці Надвірнянської. За 4 км від районного центру м.Надвірна, З км від залізничної станції Лісна Тарновиця. Через село проходить автомагістраль Івано-Фрранківськ -Рахів. Воно межує з наступними селами: Фитьків, Лісна Тарновиця, Парище.

Походження назви села точно не встановлено. Старожилі згадують легенду про Федора Назавизівського (жителя с.Стримба), який заснував село. А також згадують про існування іншої назви - Завізів.

У книзі Д.Бучка «Походження назв населених пунктів Покуття» вказується про зміну написання назви села починаючи від 1469 р. коли назва писалася як Nazawyazow, 1523р – Zawezow sive Nawazow 1578 р – Nazawizow, 1886 р  Независов до 1914, 1886 р Независов до 1914 – Назавизів.
А. Худам у книзі «Походження українських Карпат  і прикарпатських населених пунктів» вказує, що назва с.Назавизі, теперішна Назавизів, протягом 1985-1788рр. вживалась  як Nazawizow. Як свідчать наведені фіксації назви цього села з ХV-ХVІ ст.   її первісне звучання було Назавязовь, передане у фіксації 1578 р. Мабуть, уже в гуцульській або наддністровскій говірковій формі як Назавєзовь, з якої народно етимологічним шляхом розвинулася сучасна форма Назавізов ( не без впливу слів завіз, завізний, завізно) модифікована тепер в офіційну форму Назавизів.

Про історію населеного пункту до XIX ст. життя в період середньовіччя коротко повідомляє М.Кугутяк у статті «Неначе писанка село» до 500-річчя від заснування Назавизова. Зокрема в ній автор вказує, що населення села брало активну участь у повстанських загонах С.Височана, разом  з козацькими загонами  М.Кривоноса штурмували  навколишні фортеці. Після 1772 р. село ввійшло до складу Австро-Угорської імперії, яка була одною з найбільших і найвідсталіших імперій у Європі.

Від 1891-1918 рр. Надвірна з усіма навколишніми селами належала австрійському цісареві.
Великий вплив на життя села  мали події Першої світової війни. Серед населення пробудилися патріотичні почуття і вони піднялися на визвольну боротьбу. Велику роль у цьому відіграли молодіжні організації, які діяли на території села : «Луг», «Сокіл», «Січ».
Зокрема організацію «Луг» очолив  Полатайко Ілля Миколайович.

Після проголошення у Львові ЗУНР в листопаді 1918р. в м.Надвірній була сформована українська адміністрація, а на міській ратуші замайорів синьо-жовтий прапор. На захист молодої держави стала Українська Галицька Армія (УГА) в лавах якої воювали і жителі Назавизова: Клюфінський Василь Олексійович, Полатайко Ілля, Дзюбакевич Василь, Гурман Петро, Нищак Василь, Гаврилюк Михайло Ількович.
Навесні 1919 р нависла загроза польської і румунської армії і уряд ЗУНР змушений був залишити Станіслав і відійти разом з УГА за р. Збруч.

Під час другої світової війни багато односельчан опинилося по різні сторони боротьби.
В рядах радянської армії проти фашистів  воювали 35 односельчан.
На фронтах загинули 17 чоловік.

Молодь села також включилася в боротьбу проти «чорних»
І «червоних» окупантів. У лавах УПА   перебувало 62 чоловіки. У нерівній боротьбі загинуло 33 борці за волю України. Деякі і по нині проживають у селі :
Мацелик Марія Василівна - 1924р.н. член ОУН, зв?язкова, Микитюк Ганна Онуфріївна -1929 р.н. член ОУН, зв?язкова, Нищак Юрій Федорович - 1927р.н. член ОУН, кур?єр Клюфінський Ілля Васильович -1934р.н. член ОУН, кур?єр та інші.

Як свідчать старожителі за Австрії в селі Назавизові (1867р). було відкрито двохкласну школу з польською і українською мовами викладання. Працювали в школі два вчителі. Директором був Леопольд Кмицюк та вчителька Аліна Бондарська. Школа була відкрита до 1941 р.

У селі активно діяли такі просвітницькі організації, як «Луг», «Просвіта ім. Т.Шевченка», «Союз Українок ім.Княгині Ольги» . Молодь села у своєму розпорядженні мала бібліотеку, ставили драматичні вистави, концерти, проводили свята Пасхи, обжинок, Різдва. Організацію «Луг» очолював Полатайко Ілля Миколайович. Лугове товариство гуртувало молодь до життя, вчило переборювати труднощі, любити рідну мову, боротися за свої права.

«Союз українок ім.Кн.Ольги»   очолювала Томин Парасковія. Заступником була Олійник Марія Василівна, а касир – Дем?янчук Катерина Федорівна.

Товариство Просвіта ім. Шевченка очолював Йосипенко Михайло. За своїм складом це було загальне товариство.
З любов?ю громадяни згадують керівника хору Стебеляка Іллю Васильовича, який зумів організувати чудовий хоровий колектив, який з успіхом виступав у навколишніх селах. Залишився у добрій пам?яті людей і війт села - Томин Юрій, який перебував при владі 26 років. Зокрема згадувала про це Гурмак Емімія Степанівна.

Сільським організаціям і молоді допомагали активісти національного руху району та області. У село Назавизів часто приїжджали кваліфіковані лектори, які читаній лекції на різноманітні теми. Серед них можна відмітити полковника Бонаха, адвокатів -Николайчука, Бачинського, Сановника та інших.

Велику роль у формуванні особистості, її свідомості та світорозумінні відіграє школа. З кінця 50-хроків у селі діяла школа яка прирівнювалася до восьмирічки. До листопада 1999 р. в учнів не було відповідного приміщення для навчання. На сьогоднішній день діти мешканців с.Назавизова навчаються в новій двоповерховій школі, яка є гордістю села. Школу будували не одне десятиріччя. Дана проблема була вирішена в роки незалежності України при голові РДЛ Романа Гончарука та при голові районної ради Василя Хабайлюка, за підтримки обласного керівництва  На даний час директором ЗОШ І-ІІІ ст. є Будзак Я.В. Неодноразово учні нашої школи займали призові місця, шкільних, районних, освітніх і спортивних олімпіад.  Частина молоді здобуває вищу   освіту   в різних навчальних закладах.

В селі у 58-му році бус побудований  клуб  при якому працювала бібліотека.
Завідуючою бібліотекою була Дейна Марія  Романівна, яка працювала на даній посаді до 1961 р. 3 1961 на 1972роки.

Завідуючими бібліотекою були: Кисляк Ю., Фарлей М.М., Попович Є.Д., Григораш М.

На даний час бібліотека знаходиться в приміщенні  сільського клубу і займає одну кімнату. Завідує  бібліотекою-філією Лещенко С.С. Бібліотека разом з школою і клубом проводять культурно-виховні заходи  на всі актуальні події сьогодення.

Кінець жовтня 2007р. громада Назавизова відсвяткувала 560 –річчя села.

 

 

Наші партнери:

 



Офіційний туристичний сайт Надвірнянщини
Надвірнянський туристично-інформаційний центр, відділ культури і туризму Надвірнянської РДА
© Використання матеріалів тільки з посиланням на джерело