село Гаврилівка

За легендою, на південній околиці села в напрямку до Середнього Майдана в урочищі « Губчин» існувало однойменне місто Губчин.

Іноді його називають Крамарське. Народні перекази розповідають, що місто при загадкових обставинах зникло під землею. Цю легенду від місцевого байкаря Івана Гараздюка переписав письменник Степан Пушик і опублікував в журналі «Україна» і понині це урочище місцеві жителі називають «Городишниця».

Вперше в історичних джерелах поселення, під своєю первинною назвою «Слобода Майданська», згадується в 1618 році. Селяни-кріпаки, що втікали від феодалів, оселилися на лісовій галявині, тобто на майдані. Поселення спочатку було вільним - слободою, пізніше було закріпачене і тому змінило назву на Гаврилівку.

В 1648 році жителі села брали участь в поході Семена Височана на Пнівський Замок.
В часи польського панування село належало до Галицького повіту Руського воєводства.

Село Гаврилівка знаходиться на відстані 18 км. від районного центру м. Надвірна і 45 км. від м. Івано-Франківська та простягається майже на 7 км вздовж автомагістралі Надвірна - Отинія.

Гаврилівка межує на північному сході із селом Велесницею Нижньою Коломийського району, на заході - із селом Волосів, на півдні - із селом Середній Майдан і селом Парище Надвірнянського району. До найближчої залізничної станції Цуцилів - 9 км. Через село протікає річка Велесничка.

Традиційні напрямки господарської діяльності – землеробство і тваринництво.
Гаврилівська українська греко-католицька церква Святого Архистратига Михаїла була збудована в 1862 році, відкрита в 1865 році. Стара одноіменна церква знаходилася поблизу теперішньої. Дата побудови її невідома, але в метриках згадується з 1738 року.

Парох УГКЦ Св. Архистратига Михаїла в даний час отець Роман Григораш.

У легіоні Січових Стрільців воювали два жителі села: Іван Андрусяк та Яків Федюк. В загонах УПА брали участь і загинули за незалежність України три брати Федюки: Михайло, Василь та Іван.
В 1992 році в с. Гаврилівка відкрито нову середню школу І - Ш ступенів в якій працює 50 вчителів та навчається 409 учнів.

24 квітня 1995 року в селі відкрито капличку і освячено ім'ям Пречистої Діви Марії.
На пам'ять про односельчан - борців за волю України в листопаді 1990 року було насипано символічну могилу.
Сільський Будинок культури побудований в 1970 році. В приміщенні Будинку культури розміщена сільська бібліотека.

Серед видатних жителів села
- Пинчук Василь Дмитрович, 1956 року народження, кандидат медичних наук, директор Київського міського центру пластичної хірургії
- Мельник Іван Васильович, 1964 року народження, кандидат медичних наук, викладач Івано-Франківського медичного університету.