Головна || Історія

 

Село Чорні Ослави

Село Чорні Ослави лежить біля підніжжя Карпатських гір, на висоті понад 500 метрів над рівнем моря та  віднесено до категорії гірських населених пунктів. протяжність села вздовж дороги Десятин - Яблунів становить близько 4 км. Дворів - 668. Під лісом зайнято - 1114,1 га, пасовища - 122,9 га. Проживає - 1842 чол.

Село Чорні Ослави межує з Чорним Потоком, Слободою Рунгурською, Середнім Березовом, Лючками, Білими Ославами, через гори з Микуличином.
Село віддалено від міста Надвірна на 25 км, від Івано-Франківська на 65 км. Умовно село поділено на кутки, або участки, яких налічується близько 11: Князів (Княжів), Потоки, Козова, Підлісок, Країщі, Воротилі, Горішняк, Гнилий, Ядерний, Клива, Ласки.

За різними історичними даними заселення села почалося з участків Князів та Потоки, де колись була, за переказами, побудована перша невелика церква-капличка і розміщений цвинтар. Кожна назва кутка має своє історичне походження і підтверджене переказами чи легендами. Існують і версії походження назви села Чорні Ослави. І тут варто згадати працю краєзнавця з с.Білі Ослави В. Левицького який в своїй книзі «Білі Ослави - село моє, колиска моя» описав 7 версій походження назви Білі Ослави і в п'яти з них згадано походження села Чорні Ослави, тому що села виникли майже одночасно і мають спільну назву походження. Збираючи відомості про назву походження села чорноославські школярі почули багато легенд і переказів від старожилів, багато яких неграмотні і не читали книги про Білі Ослави, але легенди і перекази збігаються з версіями В. Левицького, щодо походження назви сіл. Всі вони записані в школі і виготовлений стенд «А чому Ослави?».
Я лише згадаю, що легенди згадують двох братів: білого і чорного, від яких пішла назва. Інша легенда про бій з татарами: поразку чорну на території нашого села і перемогу білу.

Річка Ославка, збігаючи з гір, на території села утворювала каламутний буро-чорного кольору потік. Від того пішла назва Чорні, а далі вливалося в стрімку річку Ославку, яка утворювала білу піну.
Про пожежу, яка спалила територію Чорних Ослав і залишила чорне згарище. А на території Білих Ослав простягався білий квітучий сад.
Про розбійників, які напали на перевізників на шляху через наше село і чинили розбій, тобто чорну славу, а далі шлях був вільний безпечний тобто білий.

Існують інші версії про походження, тобто чорний дрімучий ліс був на території нашого села, вирубавши якого перші мешканці приклали багато зусиль, а саме здійснили славу і поєднали в назві Чорний ліс і Слава: здійснення великої роботи, яка потребувала багато зусиль. Відомий львівський історик Петро Середжук, який родом із Космача, що на Косівщині також висував свою версію про походження назви села. З його твору «Першовитоки Прикарпаття» (виданого 2003 року ст.42-50) сказано, що у часи Галицько-Волинського князівства Прикарпаття було досить заселеним краєм і налічувало 194 поселення міст і сіл. Серед них і Чорні Ослави перша письмова згадка якого датується 1572 роком. Делятина - 1370р. Надвірної, як міста - 1578р.

Тоді наше село називали «Маліус», тобто Малі Ослави, а Білі Великі Ослави. Але якщо повернемося до минувшини, то дослідник історії Гуцульщини, відомий археолог Михайло Клапчук з Делятина у своєму «Щоденнику археологічних польових досліджень на Делятинщині (1964-1983 рр.) відносить село Чорні Ослави до реєстру так званих давньоруських соляних поселень і підтверджує глибоку старість села. Історик Іван Крип'якевич і своїй праці «З історії Гуцульщини» (видані у 1929 році у Львові) також підтверджує, що наше село за панування першої Польщі в період 1387-1772 рік називалося Малими Ославами.

Історичні події були не в благанні для України. Не оминула Чорні Ослави і монголо-татарська навала. Вони сплюндровували і спалювали села, а молодих чоловіків забирали у полон. Як пише В.Ливицький під час польсько-турецької війни XVII ст. татари і турки забирали в полон десятки тисяч людей з Прикарпаття. В Білих Ославах у 1674 році полонили 181 чоловік, а в Чорних Ославах - 71 чоловік.
В домашньому архіві Грабовецького збереглися відомості, що через два роки в 1676 році татарська орда в результаті наскоку забрала у полон із Білих і Чорних Ослав 54 господарі. Селянство нашого краю чинило різні форми боротьби проти своїх панів, масові втечі. Відмова працювати на панщині, виконувати повинності, підпал маєтків збройні виступи.

Багато згадок про Чорні Ослави зустрічається у працях І. Крип'якевича в період опришківського руху, цей рух особливого поширення здобув у 30-40 роки XVIII ст. Його очолив О. Довбуш, родом з Печеніжина і саме перші походи він розпочав з Чорних Ослав і Лючок. Він нападав на панські маєтки, нищив документи, де були зареєстровані селянські борги, вбивав панів.

І. Крип'якевич описав, що Довбуш перший свій напад здійснив на багатого господаря з Чорних Ослав, але той пішов на хитрість. Якось дізнався про напад, приготував їжі, накрив стіл. Коли прийшли опришки він їх зустрів на воротях з пляшкою горілки, напився до Довбуша. Так вони погостилися і нічого не рушили в цьому господарстві, це є притаманно нашій ославській ментальності: гостинність і хитрість.

Це ж саме зустрічається в історичному нарисі В. Грабовецького «Народний герой О.Довбуш», що Олекса рушив у село Ч.Ослави, але хитрий господар прикинувся ласкавим і люб'язним, розкаявся і пообіцяв більше не знущатися з кріпаків. Довбуш повірив і його не чіпав.
Безумовно, що з нашим селом пов'язана історія опришківського руху, бо є й камінь Довбуша в лісі поблизу села, недалеко від гори Рокита.
Існує пісня:
Вийшов Довбуш з товариством
а гору Рокиту, А на варту він
поставив Опришка Микиту.
До більш пізнішого періоду в історії села Чорні Ослави належить будівництво церкви св. Василія Великого датованої 1886 року. Історію будівництва треба описати і досліджувати.

А також будівництво школи початку XIX ст. Є багато відомостей з історії визвольних змагань періоду 40-50 роки XX ст., тому що є свідки цих подій в селі. В 1989 році було створено Товариство української мови ім. Т.Г.Шевченка, голова обрано Ю.М.Лесюка і під його орудою розпочато будівництво пам'ятника Т.Г.Шевченка.
1990р. - відновлення могили Січових Стрільців греко-католицькою громадою та вчителями школи.
1992р. - відкриття пам'ятника Шевченка.
1998р. вересень - розпочато будівництво греко-католицького храму.
2003р. листопад - відкриття та посвята храму.
12.07.2004р. - розпочато відзначення та святкування дня Ч. Ослави.
В чорних Ославах найзапекліший бій був у Березняку, в якому загинуло багато наших вояків.

Ветерани та захисники УПА мужньо боролися за війну і незалежну Батьківщину. Вони ходили лісами і не знали чи проживуть до завтрашнього ранку. В чоботах вода хлюпотіла неначе ріка. Наші захисники по 4-5 днів нічого не їли. Деякі мали доброго крайового, що мав знайомих і ввечері вони приносили 5-6 коржів і бутлю молока. На цілу сотню (а в сотні було 180 чоловік), а куренів було (це назва сотні) 10 000 сотень чоловік.

Перша відправа відбулася на їхню честь 14.10.1998р., а залізний хрест встановив на могилі наш односельчанин Ревтюк Василь Омелянович.

 

 

 

Наші партнери:

 



Офіційний туристичний сайт Надвірнянщини
Надвірнянський туристично-інформаційний центр, відділ культури і туризму Надвірнянської РДА
© Використання матеріалів тільки з посиланням на джерело